This video and film reminds me about my stay in Austria when i was 15 years. Remember me.
So happy that i found it and wish to sing with the same beautiful voice and wisdom.

Життя, з його явищами, подібне сновидінню, фантому, бульбашці, тіні, блиску роси або спалаху блискавки і уявляти його слід саме таким. Будда

Spring is in my heart

Spring is everywhere! We can feel it, see it, our mood is positive. I feel the same now. I'm in the mood of smiling, hugging, being open and telling the right words.

These days i'm thinking a lot about the essence of the experience that i got during this year. I'm sure there a lot of things that i'll discover in myself, for now i wanted to share THE ONE, very-very important for me: ability to be open to people and sincere. It was aquired with the help of my EB team, members, who became friends for me and who actually made that person who i'm now and whom i prefer to remain.

The spring is going to be difficult, because of many reasons. The main one, which i try to handle with the workload and being busy, is the feeling that i'll have to leave what became a treasure for me, the people, the places, even my university. I hope that memories will overcome the distances. I know this.

я - є!

Ось недавно попала мені до рук чергова книга моєї улюбленої авторки. Довго не могла відірвати погляду від такого життєствердного формулювання:

"... я знаю - нічого в житті не буває "просто так". Дощ проливається там, де його шалено чекають. А над кожною головою, навіть у маленьких містечках - сяє своя зірка. Часом вона не помітна за товстим, запилюженим склом або на темному горищі зі щільно припасованими дошками. І тоді здається, що життя лише гра в пацьорки.

Але нічого. Скло можна розбити! А дах - проломити власною головою. І вдихнути повітря на повні груди. Нехай навіть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! Важливо зробити його і, видихаючи, промовити: "Я - є!"

Ірен Роздобудько "Гра в пацьорки"

Завжди - завжди варто спробувати, рухатись, знову починати, падати і підніматись. Відкривати всі двері і стрибати у вікно. Тільки так можна наздогнати мрію, здобути внутрішню силу і подарувати цю мрію тим, які її також наздоганяють.

сумний і правдивий

Останній листок…

Я осінній листок, що упав на дорогу,
Я розлука й печаль, я і біль і тривога,
Я – це радісний сміх, і водночас – задума,
Я веселка і грім, я кохання й розлука.

Я осінній листок, що упав на дорогу,
Я приношу любов, я приношу тривогу,
У мені пломенять ясні тихі світанки,
І водночас мовчать твої муки й упадки…

Я останній листок… Люди! Всі ми останні!
І до нас скоро вже прийде осінь печалі,
І блукатимуть душі в осіннім тумані,
І шукатимуть сонця, і літа, й тепла…

Я осінній листок, що упав на дорогу,
І покликала осінь мене у світи…
Показала мені все життя від початку,
І поклала мене на жертовник святий!

Я осінній листок, що палав у вогні злої долі,
Я молилась, тобі, моя осене, знову!
Я благала тебе: «Порятуй мою душу!
Запроси в гості літо, прожени з серця смуток!»

Та дарма я чекала. Моя осінь – мовчала!
Все що мала сказати – вона вже сказала,
Та не слухало серце її в радості й щасті,
Прирекло свою душу на муки й нещастя!

Я осінній листок. Я така як і ви!
Хай помилки мої – будуть вашим повчанням!
Хай пекельний вогонь не панує в тобі,
Пам’ятайте про серце і душу…

Я осінній листок, що упав на дорогу…
Я осінній листок, до якого не вернеться літо…
Я осінній листок – вже минувся мій час, щоб радіти...
Я ОСТАННІЙ листок, і з тобою пора вже прощатись!

Христя Дзера, моя однокурсниця

thoughts

We're back after the most challenging conference in my life: physically and mentally difficult. Mentally - not about the elections (i was qiute calm, my LCP term taught me a lot how to accept things easier), about the politics that exists in our beautiful organization. And it is created by people, sorry to mention.

You can't imnagine how happy i was when our LC received award - this is pobably the best feeling for LCP when the LC is recognized, when you know that all efforts didn't come in vain - what can be better for LCP??? And we didn't expect it at ll. Expect unexpected and if you want something - the whole universe will come to support you - in this i truly believe.

I love my new team - really strong and passionate personalities, and my boss is just amazing - i wish us to have the greatest year ever and reach our dreams.

The main concern that i have for this month - how to empower right people to challnge themselves and follow the dreams which scare them a lot. Uhh, need some advises.

Just feeling happy and balanced

stuck in my head