24/03/2010

Spring is in my heart



Spring is everywhere! We can feel it, see it, our mood is positive. I feel the same now. I'm in the mood of smiling, hugging, being open and telling the right words.

These days i'm thinking a lot about the essence of the experience that i got during this year. I'm sure there a lot of things that i'll discover in myself, for now i wanted to share THE ONE, very-very important for me: ability to be open to people and sincere. It was aquired with the help of my EB team, members, who became friends for me and who actually made that person who i'm now and whom i prefer to remain.
The spring is going to be difficult, because of many reasons. The main one, which i try to handle with the workload and being busy, is the feeling that i'll have to leave what became a treasure for me, the people, the places, even my university. I hope that memories will overcome the distances. I know this.

17/03/2010

я - є!

Ось недавно попала мені до рук чергова книга моєї улюбленої авторки. Довго не могла відірвати погляду від такого життєствердного формулювання:

"... я знаю - нічого в житті не буває "просто так". Дощ проливається там, де його шалено чекають. А над кожною головою, навіть у маленьких містечках - сяє своя зірка. Часом вона не помітна за товстим, запилюженим склом або на темному горищі зі щільно припасованими дошками. І тоді здається, що життя лише
гра в пацьорки.

Але нічого. Скло можна розбити! А дах - проломити власною головою. І вдихнути повітря на повні груди. Нехай навіть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! Важливо зробити його і, видихаючи, промовити: "Я - є!"

Ірен Роздобудько "Гра в пацьорки"


Завжди - завжди варто спробувати, рухатись, знову починати, падати і підніматись. Відкривати всі двері і стрибати у вікно. Тільки так можна наздогнати мрію
, здобути внутрішню силу і подарувати цю мрію тим, які її також наздоганяють.