09:00 - вейк-ап!!! "можна так усе життя проспати". Ледве піднімаюсь після вчорашнього гоніння по університету у пошуках викладачів, що плавно переросли у ЛСМ. даааа
10:00 - уже у своєму корпусі. Хоч добре, що недовго добиратись. цього я би вже нікому цього не подарувала:)
10:15 - консультація з інформаційного менджменту. Сидить 10 чоловік...5, з яких мають "автомати". І нічого не готове..тести не роздруковані, а іспит у понеділок.
10:30 - сидимо-чекаємо-теревенимо в аудиторії. Чекаємо на іншу консультацію. "Цілком випадково" інша моя викладачка заглядає у журнал і помічає, що у мене немає балів за найпершу пару. "Напевно, рекрутмент",-думаю собі. Те де там, я, виявляється, була присутня, але балів не отримала. Цей предмет, напевно, найбільше з усіх вчу-вчу, а нічо не допомагає. Кожного разу "виявляється", що є до чого придертись...Холєра...але мовчу, подумки згадую, де може бути мій зошит з тими вправами.
10:45 - все ще з викладачкою, вирішуємо, що маємо робити.
11:00- 89 балів...хм..."Ну, 1 бал ви заслуговуєте...подивимось, що з вас вийде у наступному семестрі." Я мовчу. "Ага, і ще...я вас записала як кандидата на наукову роботу (ЩОООО????), але ви не переживайте, попробуєте...а там буде видно" Щиро сподіваючись, що це тільки формальність, лечу за покупками.
11:30- вдома
11:45 - і знову та сама дорога. Універ, і чому ти нікуди не пропадаєш?
12:00 - під кафедрою туризму. Прикидуюсь старостою групи. Нас таких четверо. Тільки так можна дізнатись оцінки групи і "вибивати" бали:) Коли староста забиває...
13:00 - кафедра. Викладача немає. Вийшов, побачив нас і закрився.
14:00 - нарешті починається пропуск "старост". Перша пішла
15:00 - подумки обраховую, щоб я могла встигнути за годину. Паралельно дзвоню ЕР, визначаю, хто така Марта Ягодкіна. Виявилось, росіянка, яка дуже хоче змечити нашу ЕР для Кракова. Ей, відбій, у нас вже є меч.
16:00 - ще там, під кафедрою. Харчуємось чим попало. А вам слабо підсумувати бали 15-ти чоловік??!!!
16:30 - нарешті папала всередину. Орест Володимирович: "Дівчата, а ви чого такі злі? а Миколая не святкуєте?"
16:45- розумію, що мої організаційні навички і вміння працювати в стресі вищі, тому намагаюсь знайти серед стосу робіт колоквіуми нашої групи.
17:00- все ще шукаємо.
17:10 - ооо, щаслива, вони є. І бали високі:))) Нарешті....додаємо
17:15 - дзвінок Оресту Володимировичу.
17:20- ну, що, де ми там зупинились? Опля, а у моєї одногрупниці вже колоквіум не 25, а 40 балів. Як змінюють усе звичайні телефонні дзвінки...дааааа
17:30- продовжуємо додавати. Ви не думайте, у мене в групі лише 14 чоловік, але то, напевно, вже вища математика!
18:00- "не пройшло й півроку". Ура! ми порахували! "А ви хто? Як ваше прізвище?" Відповідаю, радію, що ще й пам'ять у мене краща.
посмішка... у вас "автомат", ще й Марта звати. Хммм, і як це сприймати? Ну то ми з вами ще побачимось? (???!!!!!!) "Сподіваюсь, що ні!",-подумала я , і пулею вилітаю з кабінету.
Ото дожились....
Усіх вітаю з Днем св. Миколая!
