я - є!

Ось недавно попала мені до рук чергова книга моєї улюбленої авторки. Довго не могла відірвати погляду від такого життєствердного формулювання:

"... я знаю - нічого в житті не буває "просто так". Дощ проливається там, де його шалено чекають. А над кожною головою, навіть у маленьких містечках - сяє своя зірка. Часом вона не помітна за товстим, запилюженим склом або на темному горищі зі щільно припасованими дошками. І тоді здається, що життя лише гра в пацьорки.

Але нічого. Скло можна розбити! А дах - проломити власною головою. І вдихнути повітря на повні груди. Нехай навіть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! Важливо зробити його і, видихаючи, промовити: "Я - є!"

Ірен Роздобудько "Гра в пацьорки"

Завжди - завжди варто спробувати, рухатись, знову починати, падати і підніматись. Відкривати всі двері і стрибати у вікно. Тільки так можна наздогнати мрію, здобути внутрішню силу і подарувати цю мрію тим, які її також наздоганяють.