Ну що скажу я вам, майже місяць:) Важко-тяжко, інколи скрегочу зубами і багато думаю, і здається, що нічого не виходить, але задоволена дуже-дуже, бо люблю нашу локалку, свою позитивну і добру-добру команду і людей, які зараз далеко від України, проте я відчуваю їх підтримку і це додає сили.

Подумала, що, напевно, таки правда, що життя забирає щось і натомість віддає вдвічі більше. Розумію, що так сталось у мене: з мого житті зникло чимало людей, але появились такі, заради яких готова змінитись сама. А це якраз і головне.