мої університети

09:00 - вейк-ап!!! "можна так усе життя проспати". Ледве піднімаюсь після вчорашнього гоніння по університету у пошуках викладачів, що плавно переросли у ЛСМ. даааа
10:00 - уже у своєму корпусі. Хоч добре, що недовго добиратись. цього я би вже нікому цього не подарувала:)
10:15 - консультація з інформаційного менджменту. Сидить 10 чоловік...5, з яких мають "автомати". І нічого не готове..тести не роздруковані, а іспит у понеділок.
10:30 - сидимо-чекаємо-теревенимо в аудиторії. Чекаємо на іншу консультацію. "Цілком випадково" інша моя викладачка заглядає у журнал і помічає, що у мене немає балів за найпершу пару. "Напевно, рекрутмент",-думаю собі. Те де там, я, виявляється, була присутня, але балів не отримала. Цей предмет, напевно, найбільше з усіх вчу-вчу, а нічо не допомагає. Кожного разу "виявляється", що є до чого придертись...Холєра...але мовчу, подумки згадую, де може бути мій зошит з тими вправами.
10:45 - все ще з викладачкою, вирішуємо, що маємо робити.
11:00- 89 балів...хм..."Ну, 1 бал ви заслуговуєте...подивимось, що з вас вийде у наступному семестрі." Я мовчу. "Ага, і ще...я вас записала як кандидата на наукову роботу (ЩОООО????), але ви не переживайте, попробуєте...а там буде видно" Щиро сподіваючись, що це тільки формальність, лечу за покупками.
11:30- вдома
11:45 - і знову та сама дорога. Універ, і чому ти нікуди не пропадаєш?
12:00 - під кафедрою туризму. Прикидуюсь старостою групи. Нас таких четверо. Тільки так можна дізнатись оцінки групи і "вибивати" бали:) Коли староста забиває...
13:00 - кафедра. Викладача немає. Вийшов, побачив нас і закрився.
14:00 - нарешті починається пропуск "старост". Перша пішла
15:00 - подумки обраховую, щоб я могла встигнути за годину. Паралельно дзвоню ЕР, визначаю, хто така Марта Ягодкіна. Виявилось, росіянка, яка дуже хоче змечити нашу ЕР для Кракова. Ей, відбій, у нас вже є меч.
16:00 - ще там, під кафедрою. Харчуємось чим попало. А вам слабо підсумувати бали 15-ти чоловік??!!!
16:30 - нарешті папала всередину. Орест Володимирович: "Дівчата, а ви чого такі злі? а Миколая не святкуєте?"
16:45- розумію, що мої організаційні навички і вміння працювати в стресі вищі, тому намагаюсь знайти серед стосу робіт колоквіуми нашої групи.
17:00- все ще шукаємо.
17:10 - ооо, щаслива, вони є. І бали високі:))) Нарешті....додаємо
17:15 - дзвінок Оресту Володимировичу.
17:20- ну, що, де ми там зупинились? Опля, а у моєї одногрупниці вже колоквіум не 25, а 40 балів. Як змінюють усе звичайні телефонні дзвінки...дааааа
17:30- продовжуємо додавати. Ви не думайте, у мене в групі лише 14 чоловік, але то, напевно, вже вища математика!
18:00- "не пройшло й півроку". Ура! ми порахували! "А ви хто? Як ваше прізвище?" Відповідаю, радію, що ще й пам'ять у мене краща.
посмішка... у вас "автомат", ще й Марта звати. Хммм, і як це сприймати? Ну то ми з вами ще побачимось? (???!!!!!!) "Сподіваюсь, що ні!",-подумала я , і пулею вилітаю з кабінету.
Ото дожились....

Усіх вітаю з Днем св. Миколая!

We have a dream, you'll win tonight!

Tomorrow i'm going to the conference. In a strange role for me:) (later on i will regret of it, but this post is not about that)
A very special conference for AIESEC, for people who took a courage and are not afraid of anything, for the whole Ukraine, for people who are still hesitating what is their next destination. And that's all makes me so excited! Well results of elections can be easily predicted:), and that's good, coz it saves from gossiping, some unspoken thoghts, misundestandings.
I jst can't wait to see all of you, our lovely MC team, my friends and colleagues!

I love this song! It reminds me, that sweet holidays are on their way to me:)

Driving home for Christmas
Oh, I can't wait to see those faces
I'm driving home for Christmas, yea
Well I'm moving down that line
And it's been so long
But I will be there
I sing this song
To pass the time away
Driving in my car
Driving home for Christmas

It's gonna take some time
But I'll get there
Top to toe in tail-lights
Oh, I got red lights on the run
But soon there'll be a freeway
Get my feet on holy ground

So I sing for you
Though you can't hear me
When I get through
And feel you near me
I am driving home for Christmas
Driving home for Christmas
With a thousand memories

I take look at the driver next to me
He's just the same
Just the same

Top to toe in tail-lights
Oh, I got red lights on the run
I'm driving home for Christmas, yea
Get my feet on holy ground
So I sing for you
Though you can't hear me
When I get trough
And feel you near me
Driving in my car
Driving home for Christmas
Driving home for Christmas
With a thousand memories

People often ask me whether i regret of my acts, decisions, steps. Well, as each human being i regret some of them. I always start thinking what could be, if I had decided in favour this or that opportunity. So what i often think of:

- not prolonging my musician career (those 10 years of study at music school contributed to my self-organization and survival skills. I had a very strict teacher, who sometimes even beat her students on their fingers for the mistakes. I was among them:) I had a good opportunity to grow, but i refused in favour of 'lazy life' in regular school

-not entering university out of my town and getting out of the family comfort zone

---
There are still 'habits' in me, that i strongly disgust and try to get rid of them:

-not following my heart, but going in what-people-say-might-be-good-for-me way

-for having met so many interesting and kind people in my life, and not keeping in touch with them. I was at many conferences, events, i finally have worked with a lot of great personalaties, but i forgot about them. I can only say 'hi' and ' how do you do' to them. Not more.

A magic thing AIESEC conference is. At least for me. During the latest i've realized a lot. The most important: i know what i want to be for next year. And this decision won't be changed. Thanks to people who showed me my another me, and for pointing my weaknesses as well.

Next week will be another very important conference. Especially for Tanya.
Oh, i will see all-all and speak with a lot of people,watch my freshes in act:), just be there!!!
Yrjjaaa

TEAMs

My team: EB 07-09:
-warm people
-friendly approach
-openess
-good results






My team: EB 08-09:
-great results
-sincere relationship
-constructivizm
-state of achieving

What will be my next team experience? What will my role in it? What shall i achieve?
follow your heart, keep your dreams, define for yourself, reach!

Ой, давно мене тут не було. Чесно кажучи, забула свій пароль:), щиро вірила, що зможу згадати його, і таки здійснилось:)))) Я знову тут
Ну що вам сказати, мої любі? Окрім того, що безвилазно вчуся і тружуся у рідному ЛК, маю ще час на дорогих мені людей та книги (знову взялась за "Алхіміка", вона здається геть новою для мене зараз).
Дивно, минулого року я взагалі не мала часу на щось поза ту-ду-лістом. Була більш зосередженою, рішучою та впертішою. Тепер перетворилась на страшенного емпата, забуваю про все важливе на світі і геть не маю порядку ні в чому. При цьому появились відкритість, чесність, щирість, чому я рада надзвичайно. І ще стала демократичнішою, та відчуваю дуже часто, як втрачаю контроль над ситуацією. Дякую людям, які мені відкрили очі на це все.
пе.ес не думайте, що я втратила мотивацію чи щось інше, я просто все хотіла викласти для свого ж обдумування та внутрішніх змін. Вони мені ще пригодяться:)

Your job won't take care of you when you are sick. Your friends and relatives will. Stay in touch.

Thank you for being in my heart